Земельний Кодекс України.

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ N 2768-III від 25 жовтня 2001 року редакція від 04.07.2013 року

Глава 17
Добросусідство

1. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).Стаття 103. Зміст добросусідства

2. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

3. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Стаття 104. Попередження шкідливого впливу на сусідню земельну ділянку

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Стаття 105. Наслідки проникнення на земельну ділянку гілок і коренів дерев

У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

Стаття 106. Обов’язки щодо визначення спільних меж

1. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

2. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

3. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Стаття 107. Відновлення меж

1. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

2. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

3. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Стаття 108. Спільне використання межових споруд

1. У випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів.

2. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

Стаття 109. Використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок

1. Дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах.

2. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах.

3. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева.

4. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками.

ЩО НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ ПРИ ДОБРОСУСІДСЬКИХ ВІДНОСИНАХ?

Власник земельної ділянки відповідно до чинного законодавства може здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою в обсязі наданих йому правомочностей. При цьому він зобов’язаний не заподіювати шкоди довкіллю, а також не порушувати права й охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

На якій відстані від межі повинні рости дерева?

Державними будівельними нормами — ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» — були встановлені такі відстані для зелених насаджень: від стін будинків та споруд до осі дерев — 5 м, для кущів — 1,5 м; від межі сусідньої ділянки до осі дерев — 3 м, для кущів — 1 м. Ці норми стосуються дерев з діаметром крон до 5 м та мають бути збільшені для дерев з кроною більшого діаметра. Гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок.

На якій відстані від межі можна зводити будівлю?

Якщо за межею є сусідська забудова, необхідно керуватися протипожежними та санітарними нормами.

Відповідно до п. 3.25*  ДБН 360-92** для обслуговування будівель та здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни слід приймати не менше 1 м. При цьому повинно бути забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які запобігають стоку атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Згідно з додатком 3.1  ДБН 360-92** відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм але не менше протипожежних норм, що становить не менше 6 м.

Яка мінімальна відстань має бути від межі до туалету?

Відповідно до санітарних вимог дворові вбиральні повинні облаштовуватися в глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків і 20 м від колодязя (пункт 3.31 ДБН 360-92** С.14).

Яка має бути відстань  від стін будинків з вікнами, що виходять із житлових кімнат, кухонь, веранд та головних входів у будинок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських будівель (без утримання худоби та птахів?)

Не менше 7 метрів пункт 2.9. ДБН 79-92

Яка відстань має бути від  житлового будинку до  сараїв для худоби, кролів, нутрій та інших тварин?

Не менше 12 метрів пункт 2.13. ДБН 79-92

Яка відстань має бути від  житлового будинку до гноєсховища, майданчика для вигулу, компостної  ями, надвірної убиральні та сміттєзбірника?

Не менше 20 метрів пункт 2.13. ДБН 79-92

Гноєсховище, майданчик для вигулу, компостна яма, надвірна убиральня та сміттєзбірник мають знаходитись біля господарських будівель для утримання худоби з обов’язковим розміщенням нижче  за рельєфом по відношенню до питного колодязя.

Які критерії мають бути враховані при будівництві гаража?

Пункт 2.8.  2.13. ДБН 79-92  Розміщення господарських будівель в містах та селищах по лінії забудови не допускається (виключаючи гаражі). Їх слід розміщувати на господарському майданчику в глибині ділянки.

  Гаражі для власних автомобілів дозволяється розміщувати в селищах та сільських населених пунктах — по межі ділянки, в містах — по лінії забудови. При цьому відчинені двері гаражів не повинні заважати вільному руху пішоходів та транспорту.

  Відстань від входів та інших отворів гаражів до вікон сусідніх житлових будинків, шкіл та дошкільних закладів має бути не менше 10 м